Тамплиеры: Александр Ройтбурд иллюстрирует книгу Сергея Жадана
Next

Культура / среда, 10 августа

Тамплиеры: Александр Ройтбурд иллюстрирует книгу Сергея Жадана

23 августа писатель Сергей Жадан представит свой новый поэтический сборник "Тамплиеры" издательства Meridian Czernowitz. Книгу иллюстрирует одесский художник Александр Ройтбурд. Презентация состоится в родном городе писателя Харькове. Интересно, что день презентации совпадает с днем рождения Сергея, в этом августе Жадану исполниться 42 года.

Также презентации пройдут в Киеве, Львове и Черновцах:
6.09 Киев Кинопанорама, ул. шота Руставели 19
8.09 Львов Театр им. Леси Украинский, ул. Городецкая 36
10.09 Черновцы, в рамках фестиваля Meridian Czernowitz

А пока вы с нетерпением ждете выход книги - одно стихотворение лучшего украинского поэта из нового сборника:

В місті з’явилися невідомі святі,
молились камінню й спали на килимах.
Який зв’язок із господом при такому покритті?
Малюй хрести на потрібних тобі домах.

За ними прийшли військові й запалили міста,
почали різати безбожників та мирян.
І ось тоді Йона написав пояснювального листа,
зібрав речі й рушив за океан..

В Іспанії нині, - думав він, - на перевалах лежать сніги,
а з пляжів діти ловлять золотих медуз,
там є робота і поночі не душать гріхи,
там вітер ховається в складках рибальських блуз..

А тут між цих ассирійців страшніше щодень
і немає куди сховатися від вогню,
і що їм, ассирійцям, до моїх одкровень,
смішно думати, ніби я все це спиню..

Він вантажиться разом з усіма до гумового човна,
і море не має берега і не має дна,
платить перевізнику, знімає обручку з руки,
розраховує на три дні питну воду та цигарки.

Але серед моря їх зупиняє патруль,
і Йоні дірявлять легеню найгострішою з куль,
і він іде на дно, якого немає, і доки іде,
йому простягає руку господь,
який весь цей час був невідомо де..

Я виплюну тебе на берег, як випльовує наживку найбільша з риб,
я вдихну в тебе життя, як вдихають звук у сурму,
поверну тобі голос, якщо ти зовсім охрип.
Ти маєш жити там, де ти маєш жити, і не питай чому..

Якщо ви всі прорветесь і уникнете облав,
якщо загубитесь у чужих містах,
ви все одно не зможете бути щасливими там, де вас ніхто не чекав.
Вигнання завжди обертається тишею на вустах.

Я розумію, що ти не хочеш жити між бід і пожеж,
розумію, що тобі заважає кожна з моїх загорож.
Можна втекти від мене, але від себе ти ж не втечеш.
Та й від мене, якщо відверто, не втечеш також.

Тоді Йона сушить речі й приходить назад.
Провітрює дім, бачить, як розрісся яблуневий сад.
Яблука падають і лежать у траві,
ніби риби, яких викинуло на берег – ще не померлі, але вже не живі.

І якщо їх не збирати щоденно, вони обов’язково помруть.
І роса проступатиме на їхній шкірі, як ртуть.
Господь себе сам боронить та охороня.
А ось за деревами слід доглядати щодня.

Стихотворение и иллюстрация LB.UA